Шевченкове слово… Воно рідне і мінливе, як людське життя. У ньому правда і добро, і краса. Та треба їх у слові віднайти і осягнути. То ж припадаємо щодня до поезії «Кобзаря», як спраглий до криниці, бо вона невичерпна. Шевченкова муза – то доля самої України. Упродовж свого свідомого життя гріла й спопеляла поета віддана гаряча любов до знедоленого рідного краю. Нею перейняті кожне слово, кожен рядок його безсмертних творів.

         Щороку відзначають українці на своїй землі і на зарубіжжі річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Є якийсь величний символ у тому,що його роковини припадають саме на час провесни, на дні, коли матінка – земля пробуджується до життя. І день його народження , і день його смерті замикаються в одне коло, творять один замкнений цикл – символ вічності.

         У рамках святкування 203-річниці з дня народження Кобзаря наші учні у програмі свята ще й ще розкривали сторінки життя і творчості Кобзаря. Шевченкове слово звучало на тематичній шкільній лінійці «З Шевченком у серці», підготовленій учнями 6-Б та 8-Б класів. Звучала невмируща поезія Шевченка на конкурсі читців «Як би ти нас, Тарасе, чув…», в якому були задіяні учні 1-4 класів та 5-11 класів. Конкурс сприяв виховання поваги до Шевченкового слова. Класні керівники провели години спілкування на тему: «Є в Шевченка народження дата – Дати смерті в Шевченка немає», метою якої було формування духовної культури, виховання почуття любові та поваги до свого Генія. Протягом Шевченківських днів учителі – словесники Ішманова В.Ю., Різниченко Т.В., Шевченко Н.В. на уроках української літератури провели бібліографічні хвилинки присвячені вшануванню життя та творчості Тараса Григоровича Шевченка. Учнями 5-6 класів був переглянутий фільм «Тарас Шевченко» (Дитинство та юність).                              У вестибюлі навчального закладу бібліотекар школи Корсак І.І. репрезентувала увазі учнів книжково - ілюстративний куточок « Не забуде Україна Шевченкове слово» При підготовці до свята використовувались різні форми проведення заходів: ІКТ, інтерактивні методи, що сприяло кращому засвоєнню матеріалу учнями, вихованню поваги до творчості Кобзаря, залучення дітей до глибини Шевченківської мудрості.

         В ході Шевченківських днів діти змогли відчути, що Шевченко і через 203 роки живий, він і сьогодні говорить з нами закликає любити свою Україну, її рідну мову , плекати її культуру.

Відомий літературознавець Віталій Дончик писав: «Найбільша, найсокровенніша Шевченкова любов – воля, свобода. Найвищий ідеал – вільна людина. Він її спрагло шукав в історії України, у козаччині й гайдамаччині, він її хотів знайти у майбутньому». 

І хоча життєві дороги не приводили Т. Шевченка у багато міст України, однак його творчість завжди там, де живуть українці, ті народи , які шанують поетичне слово Великого Кобзаря. Творча спадщина унікальна тому, що вона не лише відображає національний світогляд українців середини 19 ст., але й поєднує минуле з майбутнім, а Україну з усім світом.

Він наш сучасник. Його ідеї, помисли, поезія, співзвучні нашому сьогоденню. Актуальність його Слова, яке він ставив «на сторожі», є незаперечною у кожний момент існування поезії. У всі часи, але особливо у важкі народ звертається до Шевченка за порадою.

Оцінюючи важливість сьогоднішніх подій, ми повинні частіше перегортати сторінки Кобзаря, щоб не забувати про ту важку дорогу боротьби, яку здолав український народ, і «незлим тихим словом» згадувати провісника нового життя, борця проти безправ’я, титана духу, народного пророка – Тараса Шевченка. Ми переможемо, бо з нами правда, з нами Україна, з нами Тарас Шевченко.