Сьомого травня 2013 року учні 2-А класу провели свято присвячене Дню Перемоги. Діти підготували вірші та пісні присвячені цій даті. Вчитель Бадиленко Т.П. розповіла учням про Велику Вітчизняну війну. Дітям було цікаво дізнатися про нашого земляка, ветерана війни, полковника повітряних військ Білоуса Григорія Якимовича. Учні Суха Софійка, Московченко Діана, Лушкін Єгор розповіли про своїх прадідусів і прабабусь, які пережили лихоліття Другої Світової війни. Цей захід проводився із ціллю ознайомлення маленьких українців з гірким досвідом минулих поколінь. Нехай ці діти ніколи не дізнаються, що таке війна!

Також діти прослухали розповідь, підготовану Тетяною Павлівною Бадиленко.

Пам'яті героя

Білоус Григорій Якимович народився 3 березня 1923 року в селі Піщанка, в сім'ї селянина. Закінчивши сім класів навчався в технікумі, відвідував аероклуб. У хлопчини була мрія – літати. Його помітили, запросили до Дніпропетровської льотної школи. Екзамени Гриша здав і почав навчатися літати. Спочатку на У-2 (кукурудзнику). На початку війни літав уже самостійно без інструктора, а на той час йому було тільки сімнадцять років. З Одеси приїхала комісія відбирати курсантів для навчання у вищій льотній школі. Його помітили, хлопець став курсантом, літав на літаках дальньої авіації. Йшла війна, молодий захисник Батьківщини піднімав у повітря і скидав на ворога бомби по пів тонни кожна. За роки Великої Вітчизняної війни Григорій Якимович проявив себе хоробрим воїном, за що був нагороджений 20 медалями і 4 орденами.

В запас вийшов у званні полковника авіації, працював на Новомосковському ТЗ машиністом тепловоза більше 20 років. Разом з дружиною виховав троє дітей.

16 березня 2013 року перестало битися серце відважного льотчика, уродженця села Піщанки, трудівника, гарного батька, дідуся.

Мирним небом над головою ми зобов’язані таким людям як Григорій Якимович, що відходять від нас щодня. Він мій дядько. Відомо де він похований. А от батькові рідні брати Полтавець Григорій Андріанович та Полтавець Олексій Андріанович загинули в перші дні війни і до цього часу ніхто не знає де їхні могили. Про їхній подвиг ми не повинні забувати.

Т.П. Бадиленко

вчитель початкових класів Піщанської ЗОШ.